Відгуки студентів

Erasmus+ Turkey Або «Як змінити всі свої уявлення про світ всього за 4 місяці»
Поділився враженнями студент 4го курсу
кафедри економічної кібернетики
економічного факультету Данило Вергулесов

“Еразмус+ – програма, що змінила мене. Їдучі до Туреччини, я не перебільшу, якщо скажу, що всі студенти, з котрими я познайомивсь за останні півроку – абсолютно не знали культуру і звичаї регіону, де нам труба було вчитися натупні 4 місяці.

Наш літак запізнився на майже 2 години, надворі 12 ночі і ми зрозуміли, що пересічні турки не дуже (майже не) знайомі з англійською. Добре, що ми мали запрошення, на яких була турецька назва університету.

Вночі ми побачили, Анкара – дуже красиве місто, що знаходиться на мальовничих пагорбах, а дружній таксист, що знав 2 слова англійською розказував нам історію свого життя. Й допоміг знайти дорогу до одного з наших гуртожитків.

Наступного ранку офіційно почалась програма Еразмус:
turkey
Загалом, перші 2 тижні нас інтегрували з культурою країни і її звичаями. За цей час ми встигли познайомитись і провести час ледь не з представниками усього світу, але портрет студента Еразмус загалом схожий, не зважаючи на віру, одяг і національність – це амбітні, активні люди, що іноді навіть в 60 (студент з Польщі мав 60річний вік) мріють змінити світ на краще.

Навчання, що пішло далі, вдало заміксувалося з подорожами країною, які організовувало місцеве товариство студентів-Еразмус, адже щорічно там буває до 400 студентів за цією програмою.

Загалом, варто сказати про навчання: це дуже корисний досвід, адже їх система повністю інша, а той фактор, що нас не виокремлювали від інших студентів, робив навчання подекуди складним, але надзвичайно цікавим, що вилилось у наші оцінки. Доречі, багато хто вважає, що студенти, які їдуть за обміном, отримують хороші оцінки, бо там не складно вчитись – ні, так складається, бо від зміни середовища, від зміни правил гри студенти мобілізуються і з новою силою прагнуть здобувати.

Культура Туреччини надзвичайно відрізняється від Європейської, а звички і особливості студентів-іноземців (Еразмус й інших програм) роблять контраст більш насиченим.

Мені вдалося познайомитись з безліччю іноземців і завести дружбу з декількома турками. Культурний шок змусив змінити ставлення до всього світового співтовариства, адже розуміння однаковості проблем, переживань і захоплень абсолютно всіх, всіх хто є на світі – змушують сприймати інших людей як братів, сестер, друзів, і я навіть написав вірш, де засуджував сепарацію людської спільноти, під враженнями від оточення:

…Хтось мусульманин, християнин,
Хтось є індус, хтось там буддист,
Червоні, жовті, чорні й білі
Та всі ми люди й живі-щасливі
Допоки меж між нас нема,
Допоки звем всіх брат й сестра,
Допоки віримо у людство,
Допоки цін у нас нема.
А справжнім виявом банкрутства
Є empty place instead of soul!….

Культура країни виявилась такою, як ми її уявляли з численних розповідей друзів, спілкування з Едвайзерами і турецьких серіалів. Однак рівень плюралізму, модерновості і відкритості дуже вразив. Туреччина подекуди більше схожа на Європу, ніж деякі країни ЄС.

Загалом, я дуже задоволений своїм перебування на навчанні за програмою обміну Еразмус +, де для мене пропали рамки між людьми, а різноманіття культур перейшло з фактору поділу у фактор подібності.

Европейські норми, загальний рівень культури населення, відсутність бюрократії й абсолютна відзивчивість – це те, куди нам треба рости.

Важко висловити всі емоції і враження текстовим шляхом, але це варто всіх труднощів, через які довелося пройти й світ був би кращим, якби кожен хоча б раз пережив такий досвід.

Безмежно вдячний за можливість бути Erasmus+ студентом коордирнатору програми, доц. Харламовій Ганні та рідному факультету, кафедрі (університету).”